Ліквідатор Іван Пригожий: «Відчуття загрози були повсюди, навіть без звуку сирени»

384

Сьогодні, 26 квітня 2024 року, минуло 38 років від Чорнобильської катастрофи ― найбільшої техногенної катастрофи в історії. Один з ліквідаторів — Іван Пригожий, ветеран військової частини 3024 Нацгвардії України (раніше ― Внутрішніх військ). Про його долю розповіли на Фейсбук-сторінці частини.

Шлях Івана Пригожого у військовій кар’єрі почався зі строкової служби. Вивчившись у Харківському військовому училищі, Іван Вінальович служив у Золочеві.

«Я дізнався про те, що сталось у Чорнобилі, по радіо, коли ще служив у Львові. Масштабів катастрофи на той час ми ще не знали. Тому прибувши у село Россоха, що близько 20 км від Чорнобиля, мене охопив розпач. Хоч це і не велике селище, всього близько 200 будинків, але воно наче вимерло. Це був пейзаж, якого я ніколи не бачив раніше ― порожні вулиці, пусті двори і мовчазні хати. Відчуття загрози були повсюди навіть без звуку сирени», ― згадує Іван Вінальович.

На території Чорнобильської зони відчуження віг був 2 роки. Обіймав посаду заступника командира батальйону по технічній частині.

«Я вів контроль за наявністю та технічним станом техніки й транспорту та забезпечував перевезення особового складу по території, яка охоронялася. Можу сказати, що на транспорт радіація мала також великий вплив, а саме на електроніку, системи запалювання та пришвидшений знос внутрішніх деталей. І вже через два роки перебування в районі Чорнобильської АЕС мене перевели у військову частину 3024, де я прослужив близько 10 років у автомобільній службі».

Після виходу на пенсію Іван Вінальович був головою правління садівницького товариства «Космос» і присвятив близько 20 років справі озеленення.

«Побачена повністю не жива, зруйнована екосистема у Чорнобилі, залишила свій відбиток, тому саме цьому я вирішив присвятити себе на пенсії, займався озеленення та покращенням екосистеми у своєму районі».