
Хірург з Дніпропетровщини на ім’я Олексій з своєю командою прооперував понад 400 поранених. Його фронт – відновлювати кінцівки бійців. Щодня в операційній, не шкодуючи себе. Про це повідомила Дніпропетровська обласна військова адміністрація.
«У травматології відчуваєш себе ремісником. Робиш щось руками – і відразу бачиш результат. «Лагодиш» кінцівки, наче столяр, який працює з деревом», – поділився Олексій.

Каже, хірургія у війну має особливості. Зазвичай, у мирний час, у лікаря є можливість поміркувати, порадитися з колегами. Натомість у випадку з пораненими треба приймати рішення швидко.
«Діяти треба зараз. Час лімітований. З моменту травми до операції є невеличкий проміжок – від 6 до 12 годин. У нього треба вкластися», – сказав Олексій.

І додав: фундамент успіху – ретельно промити рану. Під час операції важливо не тільки «зібрати» кістки, а й зберегти м’які тканини. Без них неможливо зростити перелом та відновити роботу кінцівки.
Зараз в операційній доводиться бути зранку до вечора, навіть без короткої перерви. Аби працювати було комфортніше, вмикають музику. Чіткі відточені рухи хірурга, підтримка медсестер і анастезіологів, жартівливе невимушене спілкування. Все це допомагає впоратися з величезним навантаженням.

«Зараз із командою працюємо на знос. На шкоду собі, власному здоров’ю, родині. Але розуміємо: повинні допомогти нашим хлопцям стати на ноги», – розповів лікар.