22 травня у Павлоградській районній військовій адміністрації відбулася конференція «Збережемо річки разом: зариблення та очищення річок Павлоградщини». Гостями заходу стали науковці Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, а саме: кандидат біологічних наук, доцент Олег Маренков, науковий керівник Науково-дослідної лабораторії гідробіології, іхтіології та радіобіології, проректор з наукової роботи; кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, директор НДІ біології ДНУ Ірина Іванько; доктор біологічних наук, головний науковий співробітник НДІ біології ДНУ Голобородько Костянтинович; кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НДІ біології ДНУ Борис Барановський.
На захід приїхали представники громад ― Троїцької, Вербківської, Богданівської, м. Павлоград, а також громадські активісти з рибальських клубів «ОПМРД», «РибачОк», «Fishbone».
Науковці розповіли, яку велику шкоду вже завдало українській екології вторгнення рф. Загинули сотні тисяч риб та інших живих істот.
«Наприклад, зафіксована загибель червонокнижних тритонів внаслідок підриву Каховської ГЕС. Їх знесло течією прямо в море, на пляжі екологи зафіксували понад 450 загиблих особин. Все це викликає занепокоєння екологів, біологів і повинно цікавити громади, які опікуються територіями, де протікають річки. За нашими підрахунками, лише по знищенню риби і рака збитки становлять більш як 30 млрд грн», ― каже кандидат біологічних наук розповів Олег Маренков.
Він розповів про штучні нерестовища, які зарекомендували себе ще з 1960-х років. Пояснив, якими саме рибами слід зарибнювати річки та чому для кожного зариблення обов’язково має бути наукове обґрунтування.
Учасники конференції не тільки поставили науковцям всі хвилюючі питання щодо сучасних методів очищення річок, а й жваво подискутували про найкращі способи біомеліорації та сучасні можливості відновлення водних біоресурсів регіону.
«Ми не просто вселяємо риб, або ставимо нерестовища ― ми робимо комплексне обгрунтування, як саме зарибляти водойму. До війни таке обґрунтування розробили у с. Вербки, Павлоградського району. Проте, через початок військових дій, проєкт поки не вдалося реалізувати», ― коментує Олег Маренков.
Дійсно, проблемою є і сама війна, і її вплив на економіку країни. Згідно з Постановою 590 Кабміну України, видатки бюджету обмежені. Це при тому, що громади отримують екологічний податок. Є окрема постанова Кабміну, яка регламентує, на які саме види діяльності можуть бути спрямовані ці кошти. Зокрема, це охорона атмосферного повітря, будівництво очисних споруд, розчистка водних об’єктів, озеленення, моніторинг і тому подібне. Але зараз, під час війни, ці гроші для громад фактично заблоковані.
Читайте також: На Павлоградщині затримали підводного мисливця, який виловлював «зникаючих» раків
«Ми вже втратили річку Гніздка, втрачаємо річку Терса… », ― кажуть активісти та закликають до дій. Адже вони зариблюють річки щорічно, але роблять це самотужки, без досліджень від науковців. А такі дослідження могли б сказати, якої риби не вистачає в екосистемі, розповісти більше про якість води, замуленість, та ін.
Ще одне питання ― це кошти від збитків, які сплачують браконьєри державі. На ці кошти, а зараз суми досить значні, можуть претендувати громади. Але для цього треба від імені громади треба подавати позови до суду, щоб стягнути ці збитки саме в місцевий бюджет.
«Конференція була дуже цікава. Проблема заключається в тому, що на все потрібні гроші. Громади отримують екологічні кошти і можуть їх використовувати на екологічні цілі Але часто вирішують використовувати не на річки, а, наприклад, поводження з твердими побутовими відходами. У Павлоградському районі реалізовувалися проєкти з розчищення р. Вовча в районі парку, р. Самара поблизу Вербок. Але у зв’язку з війною інші проєкти не реалізовані», ― прокоментував начальник відділу містобудування та архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства, екології райдержадміністрації Олександр Сасик.
Загалом більшість присутніх погодилася, що для ефективного відновлення водного середовища регіону необхідні спільні зусилля чиновників, екологів, науковців, громадських організацій, еко-активістів, правоохоронних органів, а також комплексний підхід.
Конференція стала можливою завдяки фінансовій підтримці «Української Асоціації Медіа Бізнесу» за кошти «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду».
