Незалежний Павлоград.dp.ua оголосив про можливість юридичної консультації для внутрішньо переміщених осіб щодо питань, пов’язаних з житлом. Відповіді на найпоширеніші запитання публікуємо нижче. І сьогоднішня наша тема — неприватизовані квартири і питання, які виникають при користуванні таким житлом. Відповідає Глєб Глєбов, головний юрист Павлоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Пан Д., ВПО, питає: Моїй дружині видала квартиру держава, так як вона стояла в черзі. За рішенням суду там виписали одного члена сім’ї, що залишився, він не проживав і там величезні борги, була «бомжатня»… Якщо приватизувати квартиру, чи має той, кого виписали за рішенням суду, право на цю квартиру? Він нам не родич. Рішення суду було у травні 2023-го. Він не оскаржив протягом 30 днів. Чи не заберуть у дружини приватизовану квартиру?
Відповідь юриста: Спочатку хочу пояснити, що таке «неприватизоване житло». Приватизація — це відчуження житла державного або комунального житлового фонду на користь громадян України (ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). Якщо мова йде про неприватизоване житло, то всі особи, які зареєстровані (прописані) в цьому житлі — матимуть право на його приватизацію (перехід з державної/комунальної у приватну власність) у рівних частках.
У випадку Д., особа втратила право користування житлом за рішенням суду. Таким чином ця особа не матиме можливості отримати таку квартиру у власність поки діє рішення суду. Однак, хоч така особа і не оскаржувала це рішення суду і строки на оскарження закінчилися, теоретично, вона може звернутися до суду із клопотанням про поновлення пропущених строків вказавши поважність причин пропуску цих строків та оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.
Пані Н., ВПО, цікавиться: Чи має право БТІ відмовити мені в приватизації квартири з боргом, допоки я його повністю не виплачу? Дякую за відповідь.
Відповідь юриста: Право на приватизацію займаного житла гарантовано законодавством, незалежно наявності або відсутності боргів — в законі «Про приватизацію житлового фонду» про це немає ніяких згадок. Але на практиці, часто клерки, від яких залежить видача паперів, потрібних для приватизації, можуть відмовляти, мотивуючи свої дії наявністю боргів у заявника.
Як зазначено на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, для приватизації необхідний такий пакет документів:
- заява на приватизацію квартири, житлового приміщення у гуртожитку, кімнати в комунальній квартирі;
- копії паспорта заявника та всіх членів його родини (для дітей до 14 років – копії свідоцтва про народження), що проживають разом з ним;
- копії свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили;
- довідки про реєстрацію місця проживання заявника та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), житловому приміщенні гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
- техпаспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) та його копія;
- копія ордера на житлове приміщення або ордера на житлову площу у гуртожитку, завірену обслуговуючою організацією (ЖЕК);
- документ (довідка), що підтверджує, що ви не брали участь у приватизації, тобто не використали житлові чеки (житлові чеки – це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України та використовуються при приватизації державного житлового фонду);
- довідка з відділення ПАТ «Державний ощадний банк України» про залишок житлових чеків на депозитних житлових рахунках. Подаються, якщо громадяни вже брали участь у приватизації державного житла;
- копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації (за наявності);
- заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.
Як видно з наведеного вище переліку, серед необхідних для приватизації житла документів довідок про відсутність комунальних боргів немає. Тож людина може відстоювати свої права та звертатися до суду з позовною заявою. Проте, звичайно, ми не закликаємо людей накопичувати борги, тому що вимагати своєчасних та якісних послуг від підприємств-постачальників важко, якщо вони не будуть мати коштів для надання цих самих послуг.
Також хочемо додати кілька поширених питань з юридичної практики, відповіді на які часто шукають в інтернеті та у юристів.
Прописка дає право власності на житло?
Ні, прописка надає лише право на користування житлом. Право власності підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, наприклад договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності і т. д. Однак звертаю увагу, що прописка впливає на неприватизоване житло.
Власник житла має право виписати особу, що не є власником, але прописана у цьому житлі?
По-перше, якщо житло перебуває у приватній власності особи, то до такого спору застосовуються Цивільного кодексу України. По-друге, потрібно з’ясувати, чи є прописана особа членом сім’ї власника житла. Відповідно до сімейного кодексу України (ст. 3), сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік з поважних причин не проживають спільно. Дитина до 18 років належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає.
Якщо власник має бажання виписати саме члена сім’ї, то слід мати на увазі, що член сім’ї втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік. Таким чином, житло зберігається за членом сім’ї, який постійно проживає у ньому.
Якщо ж людина, яку власник хоче виписати, не є членом його сім’ї, то він має підстави для визнання цієї особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Вона може вважатися такою, що здійснює перешкоди власнику у користуванні, володінні та розпорядженні своїм майном.
А якщо, наприклад, власник продав своє житло та знявся з реєстрації, але його родичі залишились прописаними?
Якщо власник житла продає своє житло, то він фактично втрачає право ним користуватись. Звісно, бажано під час продажу зняти його з реєстрації. Якщо такої можливості немає, та я раджу у договорі купівлі продажу прописати окремий пункт, в якому власник зобов’язується виписатися протягом певного часу. Це дасть підставу виписати його через суд.
Існує ще окрім гарантованого конституцією України право власності ще й право на житло. І якщо людина, вважає, що вона на законних підставах вселилася у житло, має тривалі зв`язки з конкретним місцем, то вона може захищати своє право на проживання навіть у житлі, в якому вона не є власником. Є справи Європейського суду з прав людини, в яких зроблено висновок, що втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.
Я стикався із випадком, коли власник житла не зміг виселити людину, яка проживала в будинку навіть без прописки. Суди встановили, що ця людина вселилася на законних підставах, ще зі згоди попереднього власника, у цієї людини тривалі зв’язки з цим будинком (худоба, господарство і та ін.), ця людина не має іншого житла для проживання, а тому суди першої інстанції та касаційної інстанції встановили відсутність підстав для її виселення.
Тому слід мати на увазі, що кожен випадок індивідуальний. Але все ж таки здебільшого суди приймають сторону власника житла, якщо є законні підстави для зняття з реєстрації чи виселення особи.
А з неприватизованого житла можна виписати?
До таких спорів застосовується Житловий кодекс України. Особа втрачає право користування неприватизованим житлом, якщо не проживає в ньому без поважних причин понад 6 місяців.
До поважної причини відносяться:
- призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років — протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби — протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі;
- тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами й характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, — протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
- поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника — протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім’ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках — до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
- виїзд у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна (піклувальника) — протягом усього часу виконання цих обов’язків;
- влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги — протягом усього часу перебування в них;
- виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі — протягом усього часу перебування в ньому;
- взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі — протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю «Незалежного порталу Павлоград.dp.ua» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
