Олександра Іванівна народилася у 1937 році й усе життя прожила у Костянтинівці на Донеччині.
Чоловіка і доньку вона поховала у рідному місті. Єдина онука виїхала до США, але підтримувала бабусю та телефонувала.
Як повідомили у Гуманітарній місії «Проліска», останні місяці стали справжнім випробуванням для літньої жінки: без світла, три місяці без пенсії — поштове відділення закрилося. Їжу привозили волонтери, а вона грілася біля пічки й мріяла дочекатися миру.
У свій 88-й день народження у будинок прилетів снаряд. Вибух і пожежа знищили все. Розгублена жінка встигла схопити лише документи й телефон.
Добре, що напередодні онука звернулася до Гуманітарної місії «Проліска», і саме того дня волонтери приїхали за адресою. Олександру Іванівну евакуювали до транзитного центру в Павлограді, де її зустріли з теплом, надали психологічну підтримку. Фахівчиня «Проліски», допомогла відновити документи, відкрити банківську картку та знову отримувати пенсію.
«Я думала, що залишилась зовсім сама. А потім вони приїхали… І я зрозуміла: є люди, які не залишають», — каже Олександра Іванівна.
Тепер вона у безпеці. І хоч її дім згорів, поруч з’явилися ті, хто став для неї новою надією.
