На сайті Верховної Ради України опублікували законопроєкт про мобілізацію. Як пише видання «Українська правда», у провладній фракції «Слуга народу» навіть розповсюдили рекомендації, як говорити про законопроєкт. Депутатам порадили побільше мовчати і переадресовувати всі питання до військових, на яких фактично перекладають повну відповідальність за розробку чутливих мобілізаційних реформ і за їхні наслідки. Щоправда, головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний вже нагадав політикам, що військові не мають права законодавчої ініціативи, а нововведення розробляла робоча група, до якої залучали й цивільних.
Важливе уточнення: нижче наведені ініціативи наразі є пропозиціями, а не законом, які ще мають бути затверджені Верховною Радою і підписані президентом.
Що може змінитися для військовозобов’язаних
- Призовний вік знижується з 27 років до 25-ти. Це вже друга спроба залучити до бойових дій молодших людей. Минулого разу вже ухвалений Радою закон не підписав президент.
- На кожного призовника та військовозобов’язаного створять військово-обліковий документ в електронній формі. Як це відбуватиметься на практиці – має визначити Кабмін.
- При цьому повістка може бути надіслана через електронний кабінет чи взагалі на e-mail.
- Повістка, звісно, може потрапити до рук військовозобов’язаного й у звичному паперовому вигляді. Її вручатимуть у ТЦК / за місцем проживання / в громадських місцях / на роботі. Приносити повістку зможуть, відповідно, представники центру комплектування, поліція або роботодавець. Поважними причинами не з’явитись у строк, вказаний у повістці, вважатимуться хвороба, стихійне лихо або смерть близької людини.
- Організацію призову після змін покладуть на місцеве самоврядування, яке зараз, за законом, має сприяти цьому процесу. Місцева влада буде сповіщати громадян про мобілізацію і “забезпечувати” прибуття військовозобов’язаних у збірні пункти та військові частини. Також сільським, селищним і міським органам делегують планування мобілізації та демобілізації на своїй території.
- Протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження військовозобов’язані повинні уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет, або особисто в ТЦК за місцем свого перебування або знаходження. Раніше такі строки не були чітко прописані.
- Якщо людина вже отримала повістку, то має з’явитися в конкретний ТЦК у визначений конкретною повісткою термін.
- Громадяни від 18 до 60 років, що перебувають на військовому обліку чи зняті з нього, будуть зобов’язані носити з собою військово-обліковий документ. Вони мають пред’явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського, які зможуть одразу перевірити його через держреєстр призовників.
На практиці цей документ зазвичай є тимчасовим посвідченням, що надруковане на звичайному папірці, який до того ж не можна ламінувати. Сам момент перевірки документів поліцейські та робітники “військкоматів” мають право знімати на камеру чи телефон.
- Вводиться базова загальновійськова підготовка в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів. Студентів, що пройшли цю підготовку, беруть на військовий облік у ТЦК.
- На зміну строковій службі в Україні приходить базова військова служба. Її проходять громадяни до 25 років. При тому, як ідеться в законопроєкті, вони самі обирають її час.
Базова військова служба в мирний час триває до 5 місяців (3 місяці загальновійськової підготовки + 2 місяці фахової), у воєнний – скільки своїм указом визначить президент.
- Людина не зможе вступити на державну службу, якщо не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу.
- Громадянам, що постійно проживають за кордоном, необхідно буде стати на військовий облік в Україні – норму, що дозволяє не вести їх облік, тепер пропонують виключити. Окремо прописується і те, що на службу призиваються військовозобов’язані незалежно від місця їхнього перебування.
- Отримати документи в закордонних дипустановах України (за деякими винятками) військовозобов’язані зможуть, тільки якщо вони перебувають на військовому обліку.
- Паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані зможуть оформити, тільки якщо в них на руках буде військово-обліковий документ.
- Військовозобов’язані, що змінили місце проживання під час воєнного стану, повинні будуть протягом 7 днів після переїзду стати на облік у ТЦК за новим місцем перебування.
- Розширюється перелік громадян, що мають стати на військовий облік. Зокрема це стосується тих, хто достроково припинив альтернативну службу чи повернувся з тюрми.
- Добровільно зможуть мобілізуватись засуджені до умовного покарання. Крім тих, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки (держзрада, захоплення влади, шпигунство тощо) або військові та воєнні злочини.
- Під час укладення трудового договору з військовозобов’язаними роботодавці матимуть право вимагати в них дані про те, де вони зареєстровані та живуть. Раніше цю інформацію не могли вимагати від майбутнього працівника.
- По суті, зникне термін «обмежено придатний». Громадяни, що були визнані такими раніше, будуть повинні протягом пів року пройти повторне медичне обстеження. Законопроєкт залишає комісії з питань взяття на військовий облік тільки чотири варіанти рішень після медичного огляду людини:
- придатний до військової служби;
- тимчасово непридатний, що потребує лікування;
- такий, що підлягає направленню на додаткове медичне обстеження;
- непридатний.
Ця комісія також відправлятиме до правоохоронців матеріали на ухилянтів.
Як пропонують карати ухилянтів
За повідомленням керівника ТЦК ухилянтів будуть вносити в Єдиний реєстр боржників. У цьому разі вони:
- будуть обмежені в праві користуватися власним транспортом;
- не зможуть отримати посвідчення водія;
- не зможуть виїжджати за кордон;
- не зможуть проводити операції з рухомим та нерухомим майном;
- будуть обмежені в праві на користування коштами й іншими цінностями;
- не зможуть отримати кредит чи позику;
- не будуть отримувати пільги та послуги від держави.
Реєстр, до слова, є відкритим і публічним. За паспортними даними в ньому можна “пробити” будь-кого. Щойно людина виконає свої обов’язки як військовозобов’язаний, керівник ТЦК зможе виключити її з реєстру.
- Може змінитись кримінальне покарання для ухилянтів. Тюремний строк у 3-5 років загрожуватиме не лише тим, хто уникає мобілізації, а й відмовляється проходити медичний огляд.
- Зросте штраф за порушення правил військового обліку. Зараз він варіюється: до 850 гривень, якщо порушника спіймали вперше, і до 1700 за повторне порушення. Після змін штраф збільшиться в 10 разів: від 8,5 до 17 тисяч гривень, незалежно від того, чи перше це порушення, чи ні.
- Так само зросте санкція для тих, хто порушує правила мобілізації та військової служби. Зараз вона сягає 8,5 тисяч гривень максимум. Стане 34–85 тисяч гривень. А в умовах особливого періоду, який триває в Україні з 2014-го, штрафувати будуть від 153 до 204 тисяч гривень.
Ці дві статті є не кримінальними, а адміністративними. Зараз покарати за ними можна протягом двох місяців після порушення. Після змін цей строк зросте аж до 3 років.
Також порушників можна буде затримати на 3 доби для встановлення особи та з’ясування обставин порушення. Зараз адміністративне затримання може тривати не більше як 3 години.
В умовах особливого періоду ТЦК зможуть виписувати штрафи, не складаючи попередньо постанову про адмінпорушення. Це можна буде зробити в тому випадку, якщо військовозобов’язаний без поважної причини не прийде на виклик центру комплектування. Але ТЦК ще має підтвердити, що людина такий виклик отримала.
Що може змінитися для військовослужбовців
У зв’язку зі скасуванням поняття строкової служби впродовж 6 місяців з дня підписання закону всі строковики будуть звільнені в запас. При цьому вони отримують шестимісячну відстрочку від мобілізації.
Новий законопроєкт передбачає демобілізацію. Щоправда, в доволі суворих рамках.
На звільнення зі служби під час воєнного стану, зокрема, отримають право:
1) військовослужбовці, які безперервно прослужили під час воєнного стану 36 місяців. Вони отримують два роки відстрочки від нового призову.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний назвав таке рішення компромісом з урядом і зазначив, що Генштаб погодився на нього за двох умов – відсутність загострення на фронті та наявність заміни для особового складу.
Звільнені в запас військовослужбовці, які відслужили під час воєнного стану 36 місяців, можуть піти на 6-місячний контракт (з правом продовження цього строку). У випадку завершення особливого стану або оголошення демобілізації дія їхніх контрактів припинятиметься достроково.
2) Також право на звільнення отримують військові, які повернулися з полону і які не мають кримінальних справ.
Звільнені з полону військові, які вирішили залишитися на службі, отримують право на додаткову 90-денну відпустку зі збереженням грошового забезпечення.
3) Військові, яких ВЛК визнала непридатними для служби. Утім, через 6-12 місяців рішення комісії мають переглянути.
4) Військові, які мають 1-шу групу інвалідності (контрактники можуть звільнитися за наявності І-ої або ІІ-ої групи інвалідності).
Також у законопроєкті детально перераховано сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися зі служби.
Наприклад, під час воєнного стану, який нині діє в Україні, такими є вагітність для жінок, а також відпустка з догляду за дитиною до 3-х років (за потреби – до 6-ти), утримання повнолітньої дитини з І або ІІ групою інвалідності, наявність дружини / чоловіка з І або ІІ групою інвалідності, наявність близького родича або рідної людини, яка загинула або пропала безвісти на війні тощо.
Розмір щорічної відпустки для військових залишається без змін – до 30 днів +10 за сімейними обставинами / з інших важливих причин. Втім, якщо раніше за один раз можна було взяти не більше 15 днів основної відпустки поспіль, то, за новим законопроєктом – не менше 15 днів. Тобто тепер мінімальний строк відпустки складатиме 15 днів.
Ця норма не поширюється на нинішніх строковиків. Вони, як і раніше, мають право на 30 днів відпустки на рік, максимальний строк відпустки, яку можна “відгуляти” за раз, складає 15 днів.
Строк служби контрактників залишається без змін – від 3-х років. Втім, українці віком 18–25 років, крім офіцерів, під час воєнного стану можуть укласти контракт на один рік служби.
У законодавстві з’являється пояснення військовому званню «рекрут». Це звання для осіб рядового складу, які готуються до служби: проходять випробування для служби за контрактом, базову військову службу або призвані по мобілізації.
Позбавлення та поновлення військових звань пропонується робити за рішенням суду.
Що зміниться в правилах отримання відстрочки
- Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації не розповсюджуватиметься на людей з інвалідністю ІІІ групи. Так само і опікуни особи з інвалідністю не можуть бути призвані тільки в разі, якщо це інвалідність І чи ІІ групи.
- Відстрочку через постійний догляд за хворими батьками можна буде отримати тільки якщо це ваші батьки, а не дружини (чоловіка).
- Якщо раніше для отримання відстрочки через догляд за дружиною (чоловіком) чи батьками з інвалідністю група інвалідності не мала значення, то тепер відстрочка можлива тільки за умови, що це І або ІІ група. Раніше отримати таку відстрочку можна було тільки за умов, якщо батьки чи дружина не мають інших працездатних родичів, зобов’язаних їх утримувати.
- Якщо наразі військовому призову не підлягали народні депутати, то тепер норма розповсюджуватиметься тільки на діючих нардепів.
- Раніше під призов не підпадали здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти загалом. Тепер це розповсюджується тільки на студентів денної або дуальної форми освіти і тільки за умови, що рівень освіти, яку вони здобувають зараз, вищий за попередній.
- Пропонується виключити норму, яка передбачає, що призову не підлягають громадяни, чий дід або баба загинули або зникли безвісти під час бойових дій.
- Бронювання розповсюджувалося на чиновників, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, у разі якщо це було необхідно для роботи цих органів. Проте тепер отримати бронь зможуть лише держслужбовці категорії “А” і не більше 50% військовозобов’язаних держслужбовців категорій “Б” і “В”, з-поміж тих, хто є на підприємстві.
Чи з’явиться обов’язкова загальна мобілізація жінок
Суттєвих змін у правилах мобілізації жінок наразі не пропонують. Ба більше, законопроєкт підкреслює, що жінки, які стоять на військовому обліку, у воєнний час можуть бути залучені до оборони держави в добровільному порядку.
Нагадаємо, що військовий облік в Україні є обов’язковим лише для жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальності. Інші, хто мають спеціальності з переліку Міноборони, можуть стати на військовий облік за бажанням.
