Члени дорадчого органу при Павлоградському виконкомі — Громадської ради — вже кілька каденцій поспіль намагаються порушувати питання проблеми з житлом у Павлограді. Зараз в місті офіційно зареєстровано, за даними Управління соціального захисту населення, 19,1 тис. внутрішньо переміщених осіб. Чи є у міста вільний житловий фонд? Що робити із занедбаними будівлями? Чи можна домогтися, щоб мешканці неприватизованих квартир, які мають величезні борги, звільнили цю площу для добропорядних людей?
Ці та інші питання ставилися під час круглого столу, який ініціювали члени Громадської ради та запросили представників підрозділів виконкому, Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, Ради ВПО.
«У нас вже давно назріла ініціатива створити реєстр безхазяйного майна. Ми в Громадській раді утворили робочу групу з питання житла. Я є координатором проєкту «Житло для життя», тож ми можемо подати пропозиції на державні органи. Ми хочемо зрозуміти напрямки, за якими громадськість може допомогти. Ми живемо в цьому місті та не хочемо, щоб тут були занедбані будівлі й занедбані квартири. Ми можемо подавати свої ініціативи в міністерства, депутатам, треба пропонувати якісь зміни», — розповіла голова Громадської Ради Оксана Горова.
«Прояснімо, що у законодавстві дійсно є поняття безхазяйне майно, але, як правило, це не житлові приміщення. Є поняття відумерла спадщина — це напрямок, з яким працює орган місцевого самоврядування. Це житло, господарі якого померли, а спадкоємці відсутні», — пояснила Вікторія Гребенюк, начальниця відділу реєстрації та обліку громадян.
Інформацію про квартири, які виявляють, передають юридичному відділу, а потім — до суду.
При обговоренні торкнулись також того питання, що у місті існують квартири, власниками яких є громадяни російської федерації.
Також у місті близько 1 тис. неприватизованих квартир. У більшості з них люди сплачують за комунальні послуги, але є і такі, які накопичили десятки тисяч боргів за воду, обслуговування будинку і тепло.
«Через заборгованості ми не маємо права позбавити людину житла. І навіть якщо воно знаходиться в антисанітарному стані», — коментує Олег Ялинний, очільник юридичного відділу виконкому.
Тож боротися з неплатниками мають надавачі комунальних послуг, але подавати на кожного з боржників в суд — часто занадто дорого для підприємств. Несплати за комуналку ведуть до боргів, які потім погашають з місцевого бюджету, хоча ці гроші можна було б використати набагато ефективніше — наприклад, на дороги, заклади освіти, і медицини.
Ще один напрямок роботи — занедбані будівлі. Такі у Павлограді є майже на кожному мікрорайоні. У кожної — своя історія. Наприклад, будівля старого млина на вул. Вокзальна належить Державному акціонерному товариству «Хліб України». Воно перебуває на стадії банкрутства. Будівля руйнується і засновнику — державі в особі Кабінету Міністрів — немає до цього діла. Але є і позитивні приклади, так, за кошти держбюджету планується ремонт гуртожитку на вул. Промислова, а за грантові — будівлі колишнього дитсадка на селищі Шахтобудівників, її перетворять на житло для переселенців.
Під час круглого столу учасники домовилися про створення робочої групи, подальшого обговорення, роботи з документами та написання звернень від імені Громадської Ради до міністерств і законотворців.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю «Незалежного порталу Павлоград.dp.ua» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
