У жовтні 2021 року Міністерство оборони видало наказ №313, який зобов’язує деяких жінок стати на військовий облік. Вони зобов’язані стати на облік у військкомат з 1 жовтня 2022 року. Водночас у Мінобороні обіцяли не штрафувати жінок до кінця цього року.
Про це йдеться у розгорнутому матеріалі «Української правди».
Хто має стати на облік з 1 жовтня?
З 1 жовтня жінки деяких спеціальностей мають стати на облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомат).
Військовому обліку підлягають лише ті жінки, які відповідають таким вимогам:
- вік від 18 до 60 років;
- відсутність протипоказань за станом здоров’я;
- є відповідна спеціальність або професія, споріднена з відповідною військово-обліковою спеціальністю – усі вони визначені наказом Міноборони №313.
У чинному наказі зазначено 14 спеціальностей і 7 споріднених з ними професій, представниці яких мають стати на облік з 1 жовтня. Йдеться про такі спеціальності:
- хімія, хімічні технології та інженерія, біологія;
- телекомунікації та радіотехніка;
- інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека, мікро- та наносистемна техніка, автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології;
- метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка;
- науки про Землю, географія, фізика та астрономія;
- харчові технології, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва;
- забезпечення військ, озброєння та військова техніка, технології легкої промисловості;
- фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
- стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
- біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія;
- ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна;
- облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування;
- видавництво та поліграфія;
- психологія, соціальна робота, соціальне забезпечення.
Водночас 13 липня Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції оприлюднило розширений перелік спеціальностей. Наразі він ще не затверджений, але це може змінитися до 1 жовтня. Додали такі спеціальності:
- авіаційний транспорт, авіаційна та ракетно-космічна техніка;
- залізничний транспорт;
- пожежна безпека.
Жінки інших спеціальностей можуть стати на військовий облік добровільно.
Як стати на облік у військоматі?
Необхідно прийти у ТЦКСП за місцем реєстрації та надати документи:
- заява про взяття на облік;
- паспорт або ID-картка;
- ідентифікаційний номер;
- документ про здобуття спеціальності/професії;
- довідка з роботи із зазначенням спеціальності, за якою жінка працює;
- свідоцтво про народження дітей/документ про опіку;
- свідоцтво про шлюб;
- фотокартки 3х4.
На жінку заводять особову справу і спрямовують на медкомісію, яка зробить висновок про придатність до військової служби. Військово-лікарська комісія визначає, чи придатна жінка до військової служби.
«Якщо жінка непридатна, у її військовому квитку ставлять відмітку, що вона не придатна до військової служби з виключенням з військового обліку, або зазначають, що вона непридатна у мирний час, але обмежено придатна у воєнний час – така ж процедура, що і для чоловіків. Далі за потреби жінку можуть мобілізувати, однак військовий облік не означає, що це відбудеться», — каже юрист Андрій Новак.
Як визначити спеціальність – за місцем роботи чи за дипломом?
Щоб стати на облік, у військкомат потрібно брати документ про освіту, що буде підтверджувати вашу спеціалізацію, і трудову книжку, що буде підтверджувати ваш теперішній досвід.
Також заклади освіти, які здійснюють підготовку жінок за фахом, спорідненим з відповідними військово-обліковими спеціальностями, за три місяці до випуску студенток мають подавати до ТЦКСП відповідний список.
Списки долучаються до окремої справи та зберігаються у ТЦКСП протягом 30 років.
«ТЦКСП теоретично можуть мати перелік жінок, які нещодавно отримали диплом по спеціалізаціях, що пов’язані з військово-обліковими спеціальностями», – пояснює юрист.
Залишається питання, як будуть визначати спеціалізації професій – по навчанню в університеті, дипломній освіті чи по трудовій діяльності? У самих нормативно-правових актах відповіді на це питання немає, тому можна зрозуміти, що це буде у симбіозі, вважає Андрій Новак.
Також закон не визначає, що робити жінкам-ФОПам і чи зобов’язані вони ставати на облік. Однак юрист припускає, що у військкомат потрібно нести документи ФОП із відповідними КВЕДами.
Читайте також: Мобілізація триває: чи можуть відправити на передову з ТрО або без підготовки й амуніції
Які обов’язки будуть у жінок, що стануть на облік?
Законодавство не розрізняє військовозобов’язаних жінок та чоловіків. Відповідно, на жінок, які стануть військовозобов’язаними, поширюються ті самі норми, що й на військовозобов’язаних чоловіків.
Військовозобов’язані жінки повинні:
✅ Бути на військовому обліку за місцем проживання. У разі тимчасового вибуття за кордон – за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України.
✅ Прибувати за викликом ТЦКСП на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені у мобілізаційних розпорядженнях, повістках тощо, для:
- взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час;
- оформлення військово-облікових документів, приписки;
- проходження медичного огляду;
- направлення на підготовку;
- призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних.
✅ Не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації.
✅ Проходити медогляд та лікування згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії.
✅ Проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі.
✅ У семиденний строк прибувати до ТЦКСП для зняття з обліку, якщо жінка змінює місце проживання, їде у відрядження, на навчання, відпустку чи лікування за кордон більш ніж на 3 місяці тощо.
✅ У семиденний строк повідомляти про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
✅ Негайно повідомляти ТЦКСП (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.
Детальніше про обов’язки військовозобов’язаних можна дізнатися з Додатку 1 “Правила військового обліку призовників і військовозобов’язаних”.
Чи зможуть жінки виїжджати за кордон?
За загальним правилом, військовозобов’язаним заборонено покидати межі країни без дозволу у воєнний час.
Військовозобов’язані під час воєнного стану можуть виїхати за кордон лише за певних умов, зокрема, по сімейних обставинах, якщо вони виключені з військового обліку, проживають або навчаються за кордоном тощо.
Це мало би стосуватися як чоловіків, так і жінок, наголошує Андрій Новак.
Утім, заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що жодного рішення щодо обмеження на виїзд для жінок немає.
«Пишуть, що жінок, які першого жовтня стануть на військовий облік, не будуть пропускати через кордон – коли такого рішення просто не існує», – пише Маляр у Facebook.
Що значить роз’яснення Генштабу про “добровільне” взяття на облік для жінок?
14 липня у Генштабі ЗСУ повідомили, що жінок братимуть на військовий облік лише за власним бажанням.
Утім, ця заява йде всупереч Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Невідомо, як Генштаб планує реалізувати добровільний облік з 1 жовтня, адже жінок і раніше брали на військовий облік за їхньою згодою.
Також у Генштабі планують розпочати включення жінок до військового обліку не раніше, ніж через місяць після завершення особливого періоду.
Особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію, тобто з 2014 року.
Цей період охоплює час мобілізації, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, пояснює юрист.
«Коли закінчиться особливий період – невідомо. По суті, особливий період – це комплекс заходів, направлених на функціонування економіки, роботу державних та місцевих органів, збройних сил, поліції, промисловості у межах незрозумілого періоду, коли збройна агресія ще може бути. Тобто це ще не мирне життя», – каже юрист.
Гіпотетично це може означати, що коли війна завершиться, то жінок не раніше, ніж через місяць після закінчення особливого періоду зобов’язуватимуть ставати на військовий облік – і вони зможуть проходити строкову службу.
Утім, потрібно чекати на нові пояснення або доопрацювання законодавства, каже Новак.
Чи повинні студентки ставати на військовий облік?
«Поки у студентки немає диплома, в неї немає спеціалізації і професії. Відповідно, вона не може підпадати під цей перелік. Але якщо студентка хоче, вона може взяти довідку з університету про її спеціалізацію і стати на облік за власним бажанням», – пояснює юрист.
Студентку не можуть примусово мобілізувати, поки у неї на період навчання є відстрочка. Вона може бути мобілізована лише добровільно, якщо медкомісія визнає її придатною до служби.
Також у Наказі Міноборони не вказано, чи потрібно ставати на облік, якщо людина ще навчається і не отримала фах, але вже працює за однією зі спеціальностей з переліку.
Що буде, якщо жінка не стане на військовий облік?
У Міністерстві оборони запевняють, що до кінця 2022 року точно нікого не штрафуватимуть – зокрема, жінок, які вперше стають на облік.
Штрафи для жінок з переліку спеціальностей, які не стали на облік, та підприємств, де є такі працівниці, почнуться з 2023 року.
При цьому штрафи за ухилення від обліку не можуть застосовувати до жінок, які тільки мають стати на облік, адже вони не є військовозобов’язаними, каже міністр оборони Олексій Резніков.
«Жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок, які вперше стають на облік як військовозобов’язані.
Тобто, ще раз: жінки стають військовозобов’язаними лише після того як стають на військовий облік і до моменту ставання на облік вони не є такими», – повідомив Олексій Резніков.
Водночас, якщо жінка зобов’язана стати на облік, але вона цього не зробить, з 2023 року її можуть оштрафувати.
«Тут є колізія, що людину не можуть штрафувати, якщо вона не є військовозобов’язаною, але якщо жінка не стає на облік, то як громадянка вона порушує правила військового обліку», – каже юрист.
За порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов’язаними та резервістами передбачена адміністративна відповідальність.
Йдеться про штраф від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів, тобто від 510 до 850 гривень.
Також до жінки можуть застосувати статтю 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення – «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Це тягне за собою штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів – тобто від 1700 до 3400 грн.
При цьому, якщо жінка не встигла стати на облік, це НЕ можуть трактувати як ухилення від призову, що передбачає кримінальну відповідальність.
«У кримінальному кодексі сказано про ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку – тобто тих, хто вже стоїть на військовому обліку. Якщо жінка не стала на військовий облік, то вона не є військовозобов’язаною, тому це не кримінальна відповідальність», – каже Новак.
Роботодавців можуть штрафувати з 2023 року, тому юрист радить підприємствам спрямовувати працівниць певних спеціальностей у військкомат з 1 жовтня.
«Кожен роботодавець має вести облік військовозобов’язаних і регулярно сповіщати військкомат про перелік осіб, які працюють на підприємстві і є військовозобов’язаними, про будь-які зміни їхнього статусу: освіта, діти, шлюб. Все це роботодавець має фіксувати і сповіщати військкомат», – каже юрист.
Чи будуть мобілізовувати жінок в Україні?
У мирний час жінки можуть бути прийняті на службу лише на контракт або в добровільному порядку.
У воєнний час певних жінок можуть призвати на військову службу чи залучити до робіт із забезпечення оборони. Але взяття на військовий облік – це не призов на службу.
З 2014 року жодна жінка в Україні не була примусово мобілізована.
Наразі у держави немає потреби у примусовій мобілізації жінок, наголошує Ганна Маляр.
При цьому юрист наголошує: навіть якби військовозобов’язану жінку мобілізували, це не означає, що її відправлять на фронт чи прифронтову зону.
У переважній більшості професії з переліку – тилові і штабні.
«Медсестер та лікарів могли б відправити на фронтові ділянки для надання медичної допомоги. Все інше – це більше вже штабні та тилові роботи. Та сама ветеринарна медицина – це більше для собак-піротехніків, які шукають міни та інші вибухонебезпечні предмети», – каже Андрій Новак.
На думку юриста, навряд чи жінкам будуть масово видавати повістки чи перевіряти на блокпостах.
«Я думаю, що ніяких рейдів і масової видачі повісток не буде. Перевірити це неможливо. Чоловіки апріорі мають мати військово-облікові документи. А жінки мають лише встановлений перелік професій.
Уявімо, що поліція запитує у жінки, чи військовозобов’язана вона. Вона каже, що ні, а поліціянт каже, що треба довести це. І що тоді? Ходити з документами про освіту, трудовою книжкою і актуальним переліком спеціалізацій? Тут більше запитань, ніж відповідей», – каже Андрій Новак.
Яких військовозобов’язаних жінок можуть мобілізовувати першочергово? Кого не можуть мобілізувати?
«Наразі це невідомо. Це залежить від мобілізаційного завдання Генштабу для кожного регіону, для військкоматів, а також від того, які спеціалісти необхідні армії», – каже Андрій Новак.
Водночас жінка може отримати відстрочення від мобілізації на тих же підставах, що й військовозобов‘язані чоловіки – вони вказані у Статті 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Наприклад, не можна мобілізувати жінку, яка вагітна або у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років.
Якщо ж у сім’ї і чоловік, і жінка підлягають мобілізації, і є хоча б одна неповнолітня дитина, то хтось один має право отримати відстрочку від мобілізації.
Відстрочка надається на певний час, залежно від обставин. Наприклад, якщо це відстрочка по навчанню, то на період навчання. Якщо по догляду за родичами, які потребують постійного догляду – поки цей догляд необхідний.
«Так само не можуть мобілізувати народних депутаток чи депутатів. Але коли людина перестане бути народним депутатом, то зникає можливість отримання відстрочки для цієї підстави. В залежності від кожної обставини визначається свій термін», – каже Андрій Новак.
