Поліцейська «у спідниці» або чи є гендерна рівність у поліції ? Інтерв’ю з екс-поліцейською

313

19 років тому Рада безпеки ООН прийняла Резолюцію 1325 «Жінки, мир, безпека», яка передбачає збільшення участі жінок та їх представленість на всіх рівнях прийняття рішень та в установах у всіх аспектах мирних процесів, а однією з цілей Національного плану дій є організація фахової підготовки кадрів. Серед основних сфер реалізації Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» — це участь, збільшення кількості жінок на всіх рівнях національних, регіональних і міжнародних інституцій, що приймають рішення.

Павлоград.dp.ua поспілкувався з екс-очільницею ювенальної превенції Дніпропетровської області Ганною Карпеченковою. Зараз вона працює представницею Фонду народонаселення ООН, виховує двох дітей. «Поліція — це мої кар’єрні сходи», — зазначає Ганна Карпеченкова, але каже, що за час своєї роботи стикалася зі «скляною стелею» та гендерною нерівністю. В тому числі, у поліцейській формі.

Павлоград.dp.ua: З якими гендерними стереотипами ви стикалися під час роботи в поліції?

Ганна Карпеченкова: Коли у сім’ї щось трапляється з дитиною, найчастіше у ЗМІ коментують «дитина пішла з дому, поліцейські її розшукали, мати була притягнена до кримінальної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов’язків». Якщо брати гендерно чутливий аспект, то суспільство засуджує виключно жінку, а не чоловіка, за проблеми з дитиною. Не виникає у суспільства запитання: «А де був батько?». Тому ми намагаємося забезпечувати рівні права і рівні обов’язки у розрізі виховання дітей. Вони рівні у батька і матері, це прописано в нашому законодавстві. Це чітко врегульовує ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Я ще під час роботи в поліції започаткувала таку ініціативу, як «Відповідальне батьківство». В теплий період року ми проводили зустрічі в м. Дніпро. Це були 7 локацій у парках. Скверах, в різних районах міста. Це завжди була п’ятниця з 18:00 до 20:00, щоб батьки могли прийти і отримати комплексну інформацію. Партнерами ювенальної превенції тоді були управління патрульної поліції і Центри з безоплатної вторинної правової допомоги. Кожен воркшоп мав свою назву і був присвячений певній темі. Наприклад, розшуку дітей або безпечній поведінці під час літнього відпочинку, вихованню дітей ненасильницькими методами та ін. На ці заходи були запрошені усі батьки, які проживають у цьому районі і запрошувались представники громадських організацій, державних структур (наприклад, Державної служби із надзвичайних ситуацій). Для дітей були цікавинки, для батьків — важлива інформація. І на таких вуличних заходах нам вдалося «зловити» татусів. Це дуже класно.

Зараз я проводжу такі заходи у рамках, можна сказати, волонтерської діяльності. Ми щонеділі збираємося на базі «Українського подвір’я». Я запрошую кризових психологів, шкільних психологів, педагогів. І моя роль — юридична. І з 10 осіб, що приходять, дев’ять жінок і один чоловік. От в цьому розрізі уже б хотілося, щоб наше суспільство не «навішувало» виключно на жінку обов’язки по вихованню дитини.

Павлоград.dp.ua: Скільки жінок і чоловіків працюють у ювенальній превенції/прокуратурі?

Ганна Карпеченкова: Начальниця відділу ювенальної прокуратури — жінка. Ювенальні прокурори на місцях — 50 на 50. Також приблизно 50 на 50 — по ювенальній поліції.

Павлоград.dp.ua: Чи не пов’язано це з тим, що справи стосуються дітей і підлітків, і є стереотип, що якщо поліція ювенальна — то це більше стосується жінок?

Ганна Карпеченкова:  Ювенальна поліція — це єдиний підрозділ в якому, як я кажу, є принцип гендерної рівності. Тут працюють і жінки, і чоловіки. І навіть з точки зору гендерної рівності, тут порушуються права чоловіків, тому що інші поліцейські, навіть чоловіки, кажуть їм: «А, ти ювенал, «памперсная поліція», «кіндер-УБОП» і ще якісь такі вислови. І навіть якщо чоловік — професійний ювенальний поліцейський, то він може схилитися до того, щоб піти працювати в інший підрозділ. Я реально бачила цю проблему приниження ювенальних поліцейських рядового складу.

Павлоград.dp.ua: Чи стикалися ви з гендерними стереотипами щодо «поліцейського у спідниці»?

Ганна Карпеченкова:  Дуже важливе запитання, починаючи не тільки від образності запитання, але і у прямому сенсі, від форми однострою для жінок і чоловіків. Уявіть собі, є форма одягу поліцейського, який має носити той чи інший підрозділ. Наприклад, патрульні поліцейські-жінки носять брюки. Співробітниці ювенальної превенції., Слідства, дільничні і ще кілька підрозділів — юбку. При цьому 90% з цих жінок керують автомобілем. І коли я маю завужену спідницю, а треба кермувати. Це дуже незручно. Коли я обговорювала це питання з американськими поліцейськими, то один з них, ветеран американської поліції, сказав дуже класну фразу: «А ви просто попросіть чоловіків, які розробляли цю форму, надіти її, сісти за кермо та спробувати хоч півгодини побути у такій формі». А спробуйте ще на юбку зверху надіти кобуру з пістолетом Макарова. Навіть в цьому я вже вбачаю нерівність. Раніше у формі жінок взагалі були тільки спідниці, я штани з’явилися лише з появою патрульної поліції. 14 років ювенальна превенція взагалі не отримувала форми. Я просила дати моїм дівчатам форму патрульних. Але сказали: «Нє положено».

На свята чоловіки дарують жінками квіти, прикраси, а мені чоловік замовляв зручну форму з Америки.

Павлоград.dp.ua: А чи працюють у поліції жінки на керівних посадах?

Ганна Карпеченкова: Так. Начальницею відділення поліції Дніпровського району нещодавно стала жінка [начальниця Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Алієва Карина Мамедівна, — прим. Павлоград.dp.ua].

Під час своєї роботи у складі ГУНП на керівній посаді я підтримувала жінок на територіях у подальшому кар’єрному рості. Одна майор, інша підполковник. Вони стали начальницями сектора превенції або їхніми заступницями. Це — Нікополь, Кривий Ріг і Томаківка.

Павлоград.dp.ua: Чому це рідкість?

Ганна Карпеченкова: Мій колишній керівник сприймав мене як професіонала, хоч і жінку, хвалив, але колись прямо мені сказав: «Жінкам у поліції не місце». Він взагалі не розглядав моє підвищення. На цьому мої кар’єрні сходи перейшли у міжнародну організацію.

Павлоград.dp.ua:  Чи пов’язана зараз Ваша робота з поліцією?

Ганна Карпеченкова: Я і надалі працюю з питаннями насильства, у тому числі над дітьми і жінками Як у представниці Фонду народонаселення ООН основним суб’єктом, з яким я працюю. І залишилася поліція. Питання реагування на гендерно зумовлене насильство (хоча такий термін не рекомендують використовувати юридично в Україні, у нас є терміни насильство за ознакою статі і домашнє насильство) і зараз присутньо в моїй роботі.

Читайте також: Правосуддя з жіночим обличчям

Бесіду вела Таня Волкова

2 КОММЕНТАРИИ

  1. Hello very cool site!! Man .. Excellent .. Amazing .. I will bookmark your web site and take the feeds additionally…I am glad to find so many useful info here in the put up, we want work out more techniques in this regard, thanks for sharing. . . . . .

Comments are closed.