У Павлоградському міськрайонному суді з 17 суддів — 8 жінок і 9 чоловіків. Вже багато років очолює суд жінка — суддя Наталя Самоткан. Чи жіноча професія — суддя? Як уявляють суддю пересічні громадяни та чи можна розчулити жінку у мантії? Про це журналістка Павлоград.dp.ua поспілкувалася з Іриною Шаповаловою — суддею Павлоградського міськрайонного суду, членом Робочої групи Ради суддів України у Дніпропетровській області.
Павлоград.dp.ua: У зв’язку зі змінами в українському правописі, слово «суддя» по відношенню до жінки так і лишилося? Чи вже є «судиня»?
Суддя Ірина Шаповалова: Ні і не може бути. Фемінітиви, які вживаються — юристка, кандидатка, секретарка — також не є коректними. Я відвідала спеціальний семінар, де нам роз’яснили, що слова, які вживаються для визначення посади, залишаються у тому вигляді, у якому вони були раніше. Слово «суддя» — воно взагалі жіночого роду, але в офіційних документах завжди вживається в чоловічому роді. Наприклад, головуючий суддя*.
Павлоград.dp.ua: Як Ви стали суддею?
Суддя Ірина Шаповалова: Спочатку закінчила Дніпропетровський міський юридичний ліцей і вже тоді, мабуть, визначилася з тим, що моя професія буде пов’язана з юриспруденцією. Потім я вступила на юридичний факультет і на 4-му курсі пішла працювати в один із районних судів м. Дніпра. Спочатку була секретарем судового засідання, далі — помічником судді. Встигла отримати свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю. І, зрештою, у 2012 році була призначена на посаду судді у Павлоградський міськрайонний суд.
Павлоград.dp.ua: У Вашій родині немає суддів або юристів?
Суддя Ірина Шаповалова: Ні, всі у моїй родині — лікарі.
Павлоград.dp.ua: За час роботи у суді чи відчували Ви на собі якийсь тиск або навіть харасмент?
Суддя Ірина Шаповалова: Дякувати Богу, харасменту ніякого не було. Тиску — також ні. Але стикаюся з тим, що інколи у людей викликає дисонанс зовнішній вигляд жінки і їхнє уявлення про суддю.
Може пам’ятаєте, кілька років тому у Інтернеті викладали фото моєї колеги, яка виглядала незвично… [мова йде про фото судді Алли Бандури, яка «прославилася» яскравим макіяжем дивною зачіскою. Виявилося, що макіяж жінка робила нашвидкуруч, живе скромно, а колись навіть пережила напад незадоволених вироком злочинців, — Павлоград.dp.ua].
Я зробила висновок, що в уявленні людей жінка-суддя виглядає саме так. Якщо жінка чарівна, коли вона добре виглядає, то чомусь апріорі у людській свідомості не може бути суддею. Коли мене бачать у коридорі без мантії, чомусь дивуються, що я обіймаю посаду судді.
Павлоград.dp.ua: Чи відомо Вам щось про європейський досвід з цього питання?
Суддя Ірина Шаповалова: Я маю досвід спілкування з суддями Європейського суду з прав людини, у тому числі суддею Ганною Юдківською. Так ось, у Європейському суді стать судді не має жодного значення. У них зовсім інші пріоритети і цінності. Нам ще, мабуть, треба прийти ментально до тих критеріїв і високих стандартів, щоб відноситись до цього всього так, як відносяться там.
Павлоград.dp.ua: Ви були суддею колегії з розгляду кримінальних справ, зараз — цивільних. Ви повинні були ухвалювати вирок злочинцям. Як справлялися з емоціями? Ви — жінка, Вас легко розчулити.
Суддя Ірина Шаповалова: Мене легко розчулити у буденному житті. Але коли ми слухаємо справу, то враховуються зовсім не емоції.
Павлоград.dp.ua: Вам доводиться мати справу з розлученнями, аліментами. Чи не хочеться Вам під час розгляду таких справ стати на сторону жінки?
Суддя Ірина Шаповалова: Певно, 80% позовів про розірвання шлюбу подають жінки. І в нас майже 100% статистика по задоволенню позовів. В такому контексті можна сказати, що ми стаємо на сторону жінки. Але надавати якісь преференції лише тому, що вона є жінка, — буде неправильно і непрофесійно. Але, до речі, у кримінальних справах, які розглядаються відносно жінок, є можливість пом’якшити покарання лише з урахуванням її статі або стану вагітності, наприклад.
Павлоград.dp.ua: Чи є якісь вимоги до зовнішнього вигляду судді?
Суддя Ірина Шаповалова: Діловий стиль, який відповідає посаді. Погодьтесь, буде несерйозно виглядати, якщо суддя йтиме по коридору у міні-спідниці, ботфортах, з якимось дуже яскравим макіяжем. Для цього є позаробочий час. Але при цьому суддя — публічна професія. Після того, як я стала брати участь у різних медійних проектах — то стала більш впізнаваною на вулиці. Тож треба слідкувати за собою завжди. Але це не значить, що треба йти на крайнощі і виносити сміття у діловому костюмі. Судді — звичайні люди, як і всі інші. Але за межами зали судового засідання.
Бесіду вела Таня Волкова
Ця стаття — одна з перших у серії про жінок-професіоналок своєї справи. 19 років тому Рада безпеки ООН прийняла Резолюцію 1325 «Жінки, мир, безпека», яка передбачає збільшення участі жінок та їх представленість на всіх рівнях прийняття рішень та в установах у всіх аспектах мирних процесів, а однією з цілей Національного плану дій є організація фахової підготовки кадрів. Серед основних сфер реалізації Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» — це участь, збільшення кількості жінок на всіх рівнях національних, регіональних і міжнародних інституцій, що приймають рішення.
*Комментар експерта: «Чому останнім часом фемінітиви активно використовуються в усній та письмовій мові? Є кілька причин, і вони стосуються процесу розвитку мови. По-перше, посилилися соціальні рухи в країні, у тому числі й за права жінок. Виник запит, є потреба часу – називати жінок у суспільних процесах. Ще однією причиною активного вживання фемінітивів називають те, що вони значною мірою є маркерами, інструментами, які дозволяють – свідомо чи несвідомо – дистанціюватися від російськомовного тоталітарного дискурсу. Російській мові як системі набагато меншою мірою властиві фемінітиви. Не секрет, що ми жили у патріархатному суспільстві, де тоталітарність та ієрархічність були щоденною реальністю; не секрет і те, що тривалий час українська мова «підрихтовувалась» під російську. А от зараз, у часи суспільно-історичної турбулентності, люди відчули потребу у певному дистанціюванні і від одного, і від другого – і спрацьовує серед інших ось такий інструмент», — коментує кандидатка філологічних наук, доцентки, радниця з питань політики гендерної рівності та антидискримінації в освіті міністерки освіти і науки України Олена Малахова.
