Зараз на водоймах Дніпропетровщини триває нерестова заборона ― риба розмножується, відкладає ікру, яку потім запліднюють.
Як зазначив в інтерв’ю Павлоград.dp.ua головний державний інспектор Рибоохоронного патруля Олександр Коваль, вже виявили 15 порушень, під час яких рибалки ловили рибу з берега у заборонених місцях, а саме ― на нерестових ділянках. Також викрили одне грубе правопорушення, коли чоловік виловлював рибу з човна сітками, чим завдав збитків на суму 123 тис. грн. У нього було виявили човен, 9 сіток та 70 рибин. Сітки та човен було вилучено та передано до правоохоронних органів. Цей випадок стався в с. Колпаківка Магдалинівського району.
Роман Геращенко, головний державний інспектор Дніпропетровського рибоохоронного патруля, зазначив, що риби стало більше:
«Це відбулося з різних причин, в основному через те, що немає виходу маломірних судів. Рибалки-любителі роками відпочивали таким чином ― плаваючи на човнах. Але зараз у зв’язку із воєнним станом на човни діє заборона. З одного боку, це добре, бо моторні човни не турбують рибу. Але, з іншого боку, люди не мають змоги відпочивати».
Кількість браконьєрів зменшилася після того, як підвищили штрафи за це правопорушення.
«Люди розуміють, що за порушення доведеться платити – навіть на майно можуть накласти арешт. Зараз в нас фіксується лише 3-6 грубих правопорушень на місяць. А ось рибалок-любителів, які закидають вудки в заборонених місцях, де риба йде на нерест, ловимо багато. В нас в області є один тимчасові і два постійні іхтіологічні заказника, де рибалити заборонено. Окрім того в осінньо-зимовий період діють так звані зимувальні ями, коли рибалити також не можна. Але знаходяться люди, яким все одно, вони йдуть і рибалять. Та зараз за одного карася можна отримати збиток на суму 1581 гривня. Це суттєвий штраф, тому якщо людина хоч раз отримає такий протокол, то навряд чи піде знову порушувати», — каже інспектор.
Він зазначив про важливість наукових програм з біомеліорації, зариблення річок громадськими організаціями і промисловими рибалками.
«Я вважаю, що зариблення для рибалки повинно бути як свято, бо риба, що довго проживає у водоймі, вироджується, стає меншою за розмірами. А коли в річку запускаєш свіжу кров, і рибки підростають, то відбувається видовий сплеск ― риба стає більшого розміру, менше хворіє», ― каже Роман Геращенко.
Він зазначив, що рибоохоронний патруль співпрацює з павлоградською організацією «ОПМРД», яка проводить рейди у пошуках браконьєрів.
«Будь-який громадянин, якщо бачить правопорушення, зобов’язаний подзвонити або нам, або на гарячу лінію, або правоохоронним органам», ― зазначив інспектор.
В Управлінні Держрибагентства у Дніпропетровській області працює телефонна «гаряча лінія»: (096) 400-02-50.
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.
