Герой цієї статті — Віталій Шахов, начальник 30-ї державної пожежно-рятувальної частини головного управління ДСНС України в Луганській області, м. Попасна. Війна змусила його покинути рідне місто та переїхати подалі від місця воєнних дій. Не маючи можливості виконувати свою роботу, разом з іншими службовцями ДСНС спочатку він переїхав з Попасної до Бахмута, а потім — до Павлограда.
Виїхав увесь його підрозділ. Це 22 співробітника з сім’ями, разом — 55 осіб. Рятували не тільки себе, але й службову техніку: вдалося вивезти дві вцілілі автоцистерни.
«Адаптуватися нам тут було просто. Місто прийняло нас дуже тепло. Місцеві колеги допомагають в усіх питаннях», — каже Віталій. —Частину особового складу з родинами розмістили у модульному містечку, частину – у гуртожитку медзакладу. Ми усі зареєструвалися як тимчасово переміщені особи. Отримуємо гуманітарну допомогу. Тобто на життя нам вистачає. Дуже проблемних питань немає. Взагалі колектив, який нас прийняв, де ми зараз базуємось й проходимо службу усі разом, дуже до нас гарно ставиться. Якщо якісь є проблеми, або допомагають або підказують, як краще зробити».
Віталій з болем згадує про своє рідне місто. Там залишилось його минуле, дім, друзі.
«Ми сюди приїхали. Я з дружиною та з її донькою від попереднього шлюбу. Моя донька знаходиться за кордоном. А її донька тут. Їй 13 років. Вона дистанційно навчається у школі №19 Павлограда. Її адаптація проходить спокійно, вже є друзі, подруги», — розповідає вогнеборець.
Місто Попасна нараховує близько 20 тисяч мешканців. Більшість з них роз’їхались по всій Україні. Жінки з дітьми виїхали за кордон. До початку масштабних бойових дій у Попасній працював вагоноремонтний завод, скляний завод, завод металовиробів.
«Зараз це місто тимчасово окуповане й вщент зруйноване. Можна сказати, це — місто-примара. З близьких друзів, рідних нікого не залишилося. Там взагалі мешканців майже не залишилося. З 2014 року наше місто з кожним роком ще б більше розквітало. А те, що з ним трапилось, що його зруйнували, то наша основна задача — повернутися до нього, відновити, відбудувати й зробити ще більш квітучим, більш гарним», — вважає Віталій.
Окрім родини Віталія до Павлограда переїхали й інші службовці, які перебували на той час у Попасній. Це молоді хлопці, які не припиняли виконувати своїх обов’язків й донині несуть службу в ДСНС. Тепер вони стали частиною великої павлоградської громади.
Молоді родини рятувальників вже пристосувались до життя в іншому місті. Проте віра у те, що перемога буде вже скоро, й сім’ї повернуться до своїх рідних місць їх не полишає.
Відео «Павлоградської телерадіокомпанії»:
