Пам’ятник буде присвячений визвольній боротьбі на Павлоградщині, починаючи від козацтва до сьогоднішніх днів.
Боротьбу павлоградців у різні періоди життя міста відображатимуть 8 плит: козацький період, визвольна боротьба селян періоду 1914-1918 років (період першої світової війни) , події 1930-33 років (період голодомору), збройне повстання 1943 року. Центральна плита пам’ятника «Цінуймо життя та волю» присвячується сьогоднішнім подіям в Україні.
За повідомленням заступника міського голови Аліси Рябової, подіям, що відбуваються на Сході країни , можливо присвятять інше місце, інший пам’ятник, де павлоградці зможуть вшановувати пам’ять загиблих в зоні АТО. Але то буде згодом. Адже події іще тривають. А поки що така плита буде і в цьому пам’ятнику.
Ідея спорудження пам’ятника належить голові Громадської організації “Діти війни», Ніні Агафоновій. Щоправда, тоді обговорювалась можливість відкриття в місті пам’ятника, присвяченого лише одній події – Павлоградському Збройному повстанню 1943 року. З того часу пройшло 5 років.
І лише у 2014 році депутати таки вирішили виділити 200 тис. грн.. на спорудження двох пам’ятників- Тарасу Шевченку та Павлоградському Збройному повстанню. Але останні події в Україні внесли свої корективи у зовнішній вигляд та зміст пам’ятника.
І хоча Збройне повстання 1943 року, точніше його значення для міста, викликає чимало дискусій і сприймається неоднозначно, плиту , присвячену цій події, все ж вирішили установити.
«Одні кажуть, що було таке повстання інші кажуть, що не було. Насправді, сам факт повстання є беззаперечний. Воно було. Є історичні свідчення цьому. Суперечку викликає результат цього повстання. Ті , хто воював в частинах Червоної армії по звільненню нашого міста , обурюються. Вони кажуть, що місто звільняли саме їх війська. Кажуть, шо повстання не мало такого значення, як йому приписують. Адже місто було звільненим лише на 5 днів. Але той факт, що повстання було – є беззаперечним. Про його значення можна дискутувати, сперечатись , погоджуватись чи ні. Але ми ставимо пам’ятник не самим подіям , і не результатам цих подій , а ставимо пам’ятник нескоренному духу павлоградців. А повстання, як і інші події, які відображені на пам’ятнику є безперечним прикладом волелюбства місцевих жителів», – сказала Адіса Рябова.
Вона також додала, що направити кошти , виділені на пам’ятник, на допопомгу військовослужбовцям чи переселенцям міськвиконком не може:
« Одні кажуть, що не час зараз відкривати пам’ятники, що краще б направили ці кошти на допомогу армії. Але справа в тому, що виділяти кошти із міського бюджету на допомогу військовослужбовцям чи переселенцям заборонено. А тому ми можемо сподіватись лише на небайдужість мешканців міста, підприємців».
Робота над виготовленням пам’ятника триває. Його автор, голова Дніпропетровської спілки художників України Василь Мірошниченко, уже відомий Павлограду, як автор пам’ятника Тарасу Шевченку.
Встановити пам’ятник планується на найбільшій клумбі Алеї Слави. До нього можна буде підійти із будь-якої сторони. Плити розміщуватимуться навколо штиків (символу боротьби) різної висоти. Найвищий – 6 метрів.
Пам’ятник виготовлений із Червоного мармуру та бронзи. Наконечники на штиках будуть покриті сусальним золотом.
Всі заготовки для пам’ятника уже є. Залишилось їх лише змонтувати. Девіз пам’ятника «Цінуймо життя та свободу». Його відкриття заплановане на День міста – 20 вересня.
