На обліку в територіальному центрі Павлограда перебуває 1643 одиноких людей похилого віку. Проте, як розповіла директор терцентру Ірина Дем’яненко, чимало їх підопічних мають дітей, котрі мали б потурбуватись про своїх стареньких батьків. Але… не хочуть.
«Буває, що ми розшукуємо дітей наших пацієнтів, котрі забувають про своїх батьків. Інколи доводиться звертатись на підприємства, у профспілкові комітети. Декотрі із них займають в нашому місті досить високі посади. Але, про те, що у них є старенькі батьки забули,- розповідає Ірина Дем’яненко. – Про одиноких та хворих людей не бажають знати і їх родичі, хоча б для того, аби доглядати за могилкою. Інколи запитуємо у родичів, чи хотіли б ви бути присутніми на похоронах, аби знати де могилка. Але, на жаль, не хочуть”.
В терцентрі працює 32 соціальні працівники, котрі обслуговують на дому 377 чоловік. Тобто, на кожного працівника припадає по 10-12 чоловік.
Територіальний центр – то не лікувальний, а соціальний заклад. В геріатричному відділенні там цілодобово перебувають 24 дні. За минулий рік відпочило 333 людини. Але бажаючих, як повідомила Ірина Дем’яненко, удвічі більше. Проте, не вистачає місця.
Незручності виникають також у зв’язку із тим, що приміщення пристосоване під терцентр із колишнього дитсадка, а тому вузькі проходи не дозволяють проїхати інвалідам-колясочникам.
Плани по переїзду на територію колишньої військової частини, поки що не збулись. Розпочатий там ремонт так і не завершився. Нема коштів.
