
Павлоградський історико-краєзнавчий музей поповнився колекцією старовинних цеглин з клеймами, які датуються другою пол.. ХІХ –поч. ХХ ст. і знайдені на території Дніпропетровщини. Про це повідомили на сторінці музею у Фейбсуці.
Колекціонування цегли, або ж брікофілія — так називається цей вид колекціонування.


«Як по всій країні, так і в м. Павлоград, будівельний бум розпочався у другій половині XIX століття, що призвело до зростання цегляного виробництва. Наприкінці XIX століття цегляна промисловість узяла такий розбіг, що влада не встигала реєструвати мануфактури, що виникали по всій країні», — розповіли в музеї.
Виробництво цегли стандартизували. Клеймо на цеглі вказує на ім’я власника виробництва, зрідка — на місце та рік. З часом це була не тільки своєрідна гарантія якості від виробника, але й реклама його продукції. Якщо хтось з виробників поставляв на будівництво браковану цеглу, його одразу можна було вирахувати за клеймами на ній.
При розбиранні старовинних будівель саме за такими клеймами можна визначити де була виготовлена цегла і часто навіть час побудови цієї будівлі. Найчастіше це були ініціали власників – 1 або 2 літери (наприклад, «L.» («Лившиц»), «Ш.Ф.» («Шефтель Френкель») та ін.).
Незабаром в експозиції музею мешканці і гості міста зможуть побачити цю колекцію на власні очі.