Стихійну торгівлю потрібно узаконити?

117

Зі стихійною торгівлею в Павлограді роками бореться міліція, санстанція, комунальники. Проте, із кожним роком, вона все більше процвітає. Навіть після попередження чи штрафу, торговці повертаються на свої «нагріті» місця.

«Стихійна торгівля — є великою проблемою для нашого міста. Лише у цьому році дільничними інспекторами складено 102 протоколи за торгівлю у невстановлених місцях. Люди платять штрафи і продовжують торгувати», — каже начальник павлоградського відділу міліції Олег Малинога. Щоправда, сума штрафу складає всього лише 17 грн.

Нарікають на торговців і комунальники. Кажуть, що після них залишається багато сміття.

«Пригнав хтось машину картоплі і продає. І я нічого не можу зробити», — розповідає керівник Комунального підприємства «Затишне місто» Іван Пріян.

Правоохоронці кажуть, що досить дієвим методом боротьби зі стихійними ринками є конфіскація товару та передача справи до суду.

Проте, такий метод боротьби використовують рідко. Частіше попереджають людей та складають протоколи.

Ще один вихід із ситуації начальник міліції бачить у тому, аби узаконити найбільші місця стихійної торгівлі.

«Можливо потрібно піти назустріч тим же пенсіонерам, щоб вони платили за місце і торгували. І нехай би продавали там овочі, городину. Якихось 5-10 грн, можливо, для них — то серйозні гроші», — каже Олег Малинога.

Люди ж, які торгують на стихійних ринках, кажуть, що вони це роблять за декількома причинами: зручне місце (багато людей проходить), за місце на ринку потрібно платити, а товару у них небагато, виходять торгувати після обіду, коли офіційний ринок уже закритий.

В Павлограді є чотири найбільших місця стихійної торгівлі: перехрестя К.Маркса та Озерної, перехід між вул.Шевченка і вул.Горького, селище Хімзавод та ПЗТО. В цих місцях завжди людно. Попит на продукцію, що продається із землі, завжди є. А, як відомо, є попит — буде і пропозиція.

Покупці кажуть, що наявність такої стихійної торгівлі по дорозі із роботи додому, для них є дуже зручною. Про попередження ж санстанції, що продукти, придбані на стихійних ринках, можуть бути небезпечними для здоров’я, кажуть, що знають, але все рівно купують.