Дніпропетровщина увійшла до «антирейтингу» по кількості рибалок-браконьєрів

Дніпропетровщина увійшла до трійки областей, де викрито найбільшу кількість браконьєрів. Сума збитків, завданих рибному господарству України за квітень, склала понад 30 млн гривень. З них 4,5 млн грн нараховано Дніпропетровським рибпатрулем.

Про це йдеться у повідомленні Держагенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Нагадаємо, що з 1 квітня на переважній більшості рибогосподарських водних об’єктів України діє щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Однак це не зупиняє недобросовісних рибалок і вони продовжують знищувати рибу. Лише за перший місяць нересту рибоохоронними патрулями Держрибагентства викрито 2455 порушень.

За нормами чинного законодавства відповідальність виглядає так:

1. За порушення правил рибальства – попередження або накладання штрафу на громадян від 34 до 170 грн (ч.3 ст. 85 КУпАП);
2. За грубе порушення правил рибальства – накладення штрафу на громадян від 340 до 680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої (ч.4 ст. 85 КУпАП);
3. За виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) рибних ресурсів а також збут незаконно добутої продукції – накладення штрафу від 153 до 357 грн з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення. (ч.1 ст. 85-1 КУпАП);
4. За експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 до 102 грн. (ч.1 ст. 86-1 КУпАП);
5. За порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного світу – накладення штрафу від 510 до 1700 грн з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої. Зокрема, продаж водних біоресурсів без документа, що підтверджує законність придбання (чека, товарно-транспортної накладної тощо) та інших необхідних документів. (ч.1 ст. 88-1 КУпАП);
6. За реалізацію (продажу) видів риб, занесених до Червоної книги України. накладення штрафу від 1 700 до 3 655 грн з конфіскацією риби. (ч.2 ст. 88-1 КУпАП);
7. У разі завдання істотної шкоди рибним запасам може відкриватися кримінальне провадження за ст. 249 ККУ, яке передбачає накладання штрафу від 17 000 до 51 000 грн або обмеження волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

До порушень правил рибальства можна віднести:

• перевищення кількості гачків на одного рибалку  ( не більше семи):
• вилов риби, меншої за дозволені розміри;
• миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів;
• рибальство на зимувальній ямі, нерестовищі (за наявності таких заборон) чи інших заборонених ділянках; 
• пересування плавзасобів на водоймах у період нересту чи на зимувальних ямах (за наявності таких заборон).

До грубих порушень правил рибальства можна віднести:

• рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, колючим знаряддям лову забороненим методом багріння, сіткоснастевих та інших заборонених знарядь лову;
• вилов водних біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену Правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову у 3 кг.

Крім того, органи місцевого самоврядування можуть нараховувати збитки державі та надалі звертатися із позовами про їх стягнення з винуватця. Розрахунок збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1039 «Про внесення змін у додатки 1-3 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. № 1209».

Одним з резонансних випадків був на р. Інгулець, де браконьєри, використовуючи човен та 9 сіток, виловили 1539 рибин і раків загальною вагою 400 кг. В тому числі, ловили ікряних пліток, карасів сріблястих, лящів та сазана, знищивши таким чином тисячі ненароджених мальків. Збитки державі становлять 2,7 млн грн.

21 травня затримали чоловіка, який ловив двома сітками на Кам’янському водосховищі. Він витягнув 36 кг риби ляща, карася, плоскирки. Збитки становлять 104 737 грн.

Аналогічне правопорушення виявили на Дніпровському водосховищі, в м. Кам’янське. Рибалка ловив у брід 1 сіткою. Він зловив 26 сріблястих карасів,  10 плоскирок та 1 судака. Збитки, завдані рибним запасам, становлять 63 920 грн. У цих двох випадках склали протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП. На місце викликано слідчо-оперативну групу Національної поліції. Вирішується питання щодо відкриття кримінального провадження за ст. 249 Кримінального кодексу України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Рибу передали суб’єкту господарювання, з яким є договір про відповідальне зберігання продукції.

В цілому по країні у рамках рибоохоронних рейдів державні інспектори вилучили у порушників понад 8 тонн водних біоресурсів та майже 2 тисячі заборонених знарядь лову, затримали 76 транспортних засобів.

В Управлінні Держрибагентства у Дніпропетровській області діє «гаряча лінія»: 096 400 02 50. На неї можна повідомляти про порушення Правил рибальства та продажу риби.