Уряд затвердив «Національну стратегію доходів» до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава буде жити наступні шість років та фінансувати свої потреби, зменшуючи залежність від Заходу. Розбір стратегії опублікувала «Українська правда».
Документ передбачає реформи Державних митної та податкової служби, а також чимало неприємних кроків. Зокрема — підвищення ставок податків.
В межах реалізації стратегії планують забрати у ДПС можливість «бачити», яка компанія стоїть за тим чи іншим податковим номером. Це нібито має суттєво знизити корупційні ризики при виявленні порушень податкового законодавства.
У готовій версії стратегії йдеться, що деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання доступу податковій до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на рахунках. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування.
Планують зменшити чисельність співробітників податкової, впроваджувати ІТ-рішення.
Як підвищать податки?
Після змін у роботі ДПС держава перейде до підвищення податків. Стратегія передбачає такі кроки.
- Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу об’єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років будуть поступово підвищувати ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.
- Підвищення ставок спрощеної системи для фізосіб-підприємців. Для ФОПів, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи – на об’єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
- Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми підприємці будуть платити відсоток від доходу.
- Ставки податку для «спрощенців» четвертої групи (агровиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це повинно стимулювати компанії переходити на загальну систему оподаткування.
- Усіх «спрощенців» зобов’яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
- Запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі.
- Реформа системи податкових пільг та знижок. Отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, власну справу, лікування, освіту.
- Запровадження європейських правил оподаткування податком на прибуток підприємств (зокрема, щодо оподаткування роялті).
- Гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС. Зокрема – мінімізація пільг з ПДВ, гармонізація ставок та адміністрування цього податку.
- Підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадження акцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року.
- Підвищити ставки оподаткування екологічним податком викидів вуглецю (цей захід планується реалізувати після завершення війни).
- Зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися у 2027-2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.
Що буде з митною службою?
Друга важлива частина документа – реформа митниці, яка може принести державі ще більше надходжень.
Особливий акцент в стратегії робиться на антикорупційній складовій реформи. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (за допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропуску носитимуть натільні камери для унеможливлення отримання хабарів.
Ще один антикорупційний крок – надання підрозділам внутрішньої безпеки ДМС повноважень проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають поліція, ДБР, БЕБ та НАБУ.
Проводити оперативно-розшукову діяльність зможуть і звичайні митники – у контексті розслідування випадків контрабанди. Останню в Україні напередодні криміналізував парламент.
Що далі?
Ухвалення Національної стратегії доходів не означає, що з 1 січня 2024 року в Україні підвищаться податки чи митники отримають право проводити слідчі дії. Для кожного пункту стратегії потрібно ухвалювати закони. Цей процес триватиме роками, хоча деякі кроки стратегії Мінфін планував зробити у 2024 році.
Чи поверне стратегія довіру у відносини держави та платників податків, говорити рано. Зрештою, режим секретності навколо підготовки та затвердження документа дає на це мало надії.
