На головну Новини «Він був справжнім командиром»: на війні загинув ротний Павлоградської тероборони Олександр Бондаренко

«Він був справжнім командиром»: на війні загинув ротний Павлоградської тероборони Олександр Бондаренко

Сотні людей 16 жовтня прийшли провести в останню путь Олександра Бондаренка — капітана, командира механізованої роти Павлоградської тероборони, який добровільно пішов захищати Україну одразу після почату повномасштабного вторгнення рф. Загинув під час обстрілу на «нулі» в Запорізькій області.

Олександр народився 6 серпня 1971 року в с. Дмитрівка Синельниківського району. Мав вищу освіту гірника і майже все життя пропрацював на шахті ДТЕК «Дніпровська». Пройшов шлях від гірничого майстра дільниці до начальника зміни виробничої служби. Жив з родиною у Павлограді.

«Він вийшов на пенсію, пробув 6 місяців на пенсії і з початком повномасштабного вторгнення добровольцем вступив до армії. Він дивився новини, відчував, що буде війна, і думаю, давно вже прийняв рішення. Тому що 25 лютого він зібрав сумку і пішов записуватися до тероборони», — розповіла Наталія Бондаренко, дружина.

«Він був справжнім командиром. Ми разом воювали на Оріхівському, Гуляйпільському напрямку. Запам’ятається світлою людиною, чесним, справедливим. Його поважали всі», — каже Володимир Титаренко, т.в.о. командира роти.

«Сашко організовував людей навколо себе, проявляв організаційні здібності. Я з самого початку відмітив, що він буде гарним командиром роти. Його смерть була для мене великим ударом, я не хотів вірити, поки не прийшло офіційне підтвердження із зони, де він виконував бойове завдання», — каже Ярослав Могильченко, молодший лейтенант.

«Ми познайомилися з Олександром в січні цього року. Олександр показав себе як відважний, впевнений в своїх силах командир, який може повести за собою людей. В останньому бою так і було — він повів за собою людей, вони висунулися на допомогу нашим хлопцям, але там Олександр загинув… », — розповів Андрій Воропаєв, командир 103-го окремого батальйону тероборони.

На шахті Олександра добре пам’ятають як працьовиту людину.

«Він мене навчав, потім разом працювали. Гарна людина, спокійна, колектив його дуже поважав. Жаль, що йдуть такі люди», — каже Роман Коротких, колега.

Під «Плине кача» тіло Захисника пронесли головною вулицею міста. Поховали Олександра Бондаренка на Алеї Героїв (кладовище по вул. Луганська).

У Олександра залишилося три доньки і дружина, які його дуже любили. Старша донька вже доросла, молодші ще навчаються в школі.

Exit mobile version