Нацгвардієць Ілля на псевдо «Москва» народився і виріс у Павлограді, здобув освіту у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту, але з дитинства мріяв стати військовим. Про долю хлопця розповіли на фейсбук-сторінці військової частини 3024 Національної гвардії України.
«Після закінчення працював близько двох років помічником машиніста тепловозу. Наприкінці 2019 року був призваним на строкову службу до лав Національної гвардії України та одразу підписав контракт», — каже боєць Нацгвардії.
Після підписання контракту поїхав на навчання. Ніс службу на Сватівському напрямку. Був старшим зміни та кулеметником.
«Страху не було, була жага до помсти за наші міста, жінок, дітей, стареньких, за весь цей біль, який вони принесли в нашу країну», — говорить «Москва» про свій перший бій.
Він згадує так:
«Це був квітневий ранок, десь близько 4-ї години, російський танк почав стріляти по нашим позиціям. Ми розуміли, що танк це прикриття, що зараз окупанти намагатимуться захопити нашу позицію. Так і вийшло, одразу почався наступ ворожої піхоти. Вони були на відстані 150-200 метрів. Ми прийняли бій. Він тривав понад годину, ми дали відсіч противнику».
Наступний бій, який запам’ятався, був в травні.
«На початку травня близько 10 годин ворог гатив по нашим позиціям з АГС, мінометів та стрілецької зброї. Відбити атаку нам допомогли побратими з ЗСУ, які були на сусідній позиції. Разом бити ворога зручно та ефективно. І цього разу ми не дали можливість окупантам просунутись та відтіснили їх», — згадує «Москва».
Неподалік їхньої позиції, в сірій зоні, стояв підбитий російський танк.
«Ми пробрались та затрофеїли 4000 набоїв, кулемет Калашникова танковий, великокаліберний кулемет Владимирова. Окупанти помітили, що ми забираємо їх боєприпаси та відкрили по нас вогонь. Це нас не зупинило. Поруч з нашою позицією знаходилась одна з бригад ЗСУ, трофейні кулемети ми віддали їм, щоб вони могли гатити по руськім», — каже Ілля.
