4 шахтарі ДТЕК – серед 49 загиблих у літаку ІЛ-76, який було збито в ніч із 13 на 14 червня під Луганськом.
За повідомленням прес-служби ДТЕК, загиблих гірників призвали до Збройних сил України з Павлоградського району- ШУ «Героїв Космосу», ШУ «Першотравенськ», ШУ «Дніпровське».
Всі вони — Каменєв Денис, Котов Олександр, Шостак Сергій, Малишенко Тарас — були професійними гірниками, відданими своїй справі, займали активну життєву і громадянську позицію.
«Ця велика трагедія глибоко зачепила трудовий колектив компанії. Ми глибоко сумуємо разом з усією Україною. Багато хто особисто знав загиблих хлопців — хтось працював із ними на одній дільниці, хтось жив поруч. Зараз наше завдання — зробити все можливе, щоб допомогти їхнім сім’ям пережити це горе, — сказав директор із видобутку вугілля ДТЕК Андрій Смирнов. — Життя людини — найбільша цінність у ДТЕК. Гірницька справа — одна з найнебезпечніших професій. За весь 2013 рік на шахтоуправлінні Першотравенське, Дніпровське та Героїв Космосу було 3 випадки смертельного підземного травматизму. У 2014 році — жодного. Але події сьогодні забирають життя гірників і не у вибоях. За один день загинули одразу четверо наших шахтарів, і це складно прийняти».
Тіла загиблих буде доставлено сьогодні-завтра. Після чого в містах буде організовано церемонії прощання. У ДТЕК завжди пам’ятатимуть наших героїв:
- Денис Каменєв, 1989 р. н., машиніст підземних установок ділянки підготовчих робіт № 1 ДТЕК ШУ «ім. Героїв космосу». Служив як стрілець-помічник гранатометника, старший солдат. Вперше Денис прийшов працювати на шахту в 19 років — у 2008 році. Був мобілізований 23 березня 2014 року. Після його загибелі мати залишилася одна. Колеги пам’ятають Дениса як чоловіка, котрий прагнув до професійного розвитку, вміло долав труднощі й ніколи не зупинявся на досягнутому.
- Тарас Малишенко, 1984 р. н., машиніст гірничо-виймальних машин дільниці підготовчих робіт № 2 ДТЕК ШУ «Першотравенське». У нього залишився чотирирічний син, вагітна дружина й батьки. Тараса призвали на військову службу за мобілізацією 25 березня 2014 року як стрільця-зенітника, старшого солдата. За період служби брав участь у бойових епізодах на Сході України. За день до загибелі Тарас приїжджав додому на коротку добову «відпустку». Встиг зустрітися з друзями, заспокоїти рідних і повернувся назад. На війну. Перед фатальним вильотом, зателефонував батькові і сказав, що відправляється до Луганська, що зголосився добровільно, без наказу. Тому що не міг залишитися осторонь…
- Олександр Котов, 1983 р. н., прохідник дільниці підготовчих робіт № 4 ДТЕК ШУ Дніпровське. Загинув як стрілець-зенітник, солдат. Без нього залишилися дружина, син й батьки. Олександр був вихідцем із шахтарської сім’ї, його батько працював на ш. «Дніпровська», а сам він почав трудовий шлях на шахті «Західно-Донбаська» з 2004 року. За час роботи зарекомендував себе висококваліфікованим працівником, фахівцем своєї справи. Олександра дуже поважали в колективі дільниці, колеги вважали його справжнім товаришем, він був дуже чуйний і доброзичливий, керівництво дільниці цінувало його як доброго співробітника..
- Сергій Шостак, 1981 р. н., електрослюсар підземний дільниці з видобутку вугілля № 6 ДТЕК ШУ «Дніпровське». Загинув як стрілець-зенітник, старший солдат. У Сергія залишилась дружина, дві доньки, батьки. Із 2002 року Сергій працював на ш. «Дніпровська» в Павлоградвугіллі. Він був наставником і прикладом для молодих колег. У колективі про Сергія відгукувалися як про працелюбного й щирого хлопця, він був добрим сім’янином. Його хобі — електрика, на дозвіллі займався ремонтами побутової техніки. За словами його друзів і колег, у нього була «легка рука» професіонала.
