Старший кінолог кінологічного взводу 4-го Павлоградського полку сержант Владислав уже не перший рік працює з собаками. З 2021 року його постійною напарницею є Адель — бельгійська вівчарка, з якою вони разом проходять службу та виконують спільні завдання.
Про це розповіли на сторінці 4-го Павлоградського полку Нацгвардії України у Facebook.
«Наприкінці 2021 року я взяв Адель, і відтоді вона постійно зі мною. Перші півроку я практично не випускав її з рук — куди я, туди й вона. Де б не проходила моя служба, Адель була поруч», — розповідає Владислав.
Поступово звичайна щоденна присутність поруч переросла у спільну професійну роботу. Владислав разом з Адель поїхав на спеціальний курс із пошуку вибухівки та зброї. Там вони почали готуватися до завдань, які сьогодні виконують під час служби.
«Адель поступово вийшла на той рівень підготовки, з яким працюємо й сьогодні. Зараз наше основне завдання — пошук вибухонебезпечних предметів та зброї. Працюємо на блокпостах, обстежуємо місцевість, перевіряємо багаж. Умови бувають різні, тому собака має бути готовою працювати в будь-якій ситуації», — каже Владислав.
Одні з найскладніших виїздів — на території, які раніше перебували під окупацією. Владиславу доводилося працювати, зокрема, на Запорізькому та Харківському напрямках.
«Коли виїжджаєш на обстеження території, ніколи не знаєш наперед, що саме там може бути. Особливо коли це місця, які раніше були окуповані. Тобі можуть сказати, що територію потрібно перевірити, але конкретної інформації, що саме там знаходиться, немає. Були випадки, коли Адель знаходила гранати, вибухівку, саморобні вибухові пристрої. І в такі моменти особливо розумієш, наскільки важлива її робота», — розповідає кінолог.
Щоб бути готовою до таких завдань, Адель регулярно тренується. Владислав займається з нею щодня або через день. Але за роки спільної роботи він переконався: найважливіше — не кількість тренувань, а довіра між собакою та її провідником.
«У кожного кінолога свій підхід до роботи з собакою. Я стараюсь займатися з Адель щодня. Але, на мою думку, найголовніше в цій роботі — контакт. Мені ще інструктори свого часу постійно говорили: спочатку потрібно навчитися бути хорошим провідником для собаки. І я це зрозумів. Ти маєш настільки добре налагодити контакт, щоб собака в будь-якій ситуації реагувала саме на тебе. Навколо можуть бути люди, інші тварини, шум — що завгодно. Але Адель повинна залишатися зосередженою на мені. Для мене це і є основа нашої роботи», — розповідає Владислав.
Цю спільну роботу відзначали не раз. За роки служби Адель отримала шість нагород. Перша — за доблесну службу — у 2023 році.
«Коли Адель отримала свою першу нагороду, я дуже нею пишався. Я розумів, скільки часу ми разом витратили на тренування, скільки праці в це вкладено. І коли її роботу відзначили, для мене це було справді важливо. Загалом у нас уже шість нагород. Деякі вручали мені, деякі — Адель, а були й такі, які ми отримали разом. Для мене це не просто медалі чи відзнаки. За кожною з них стоїть наша спільна робота», — каже військовослужбовець.
Та за всіма цими нагородами, тренуваннями й службовими завданнями є те, чого не виміряти медалями. За роки разом Владислав і Адель стали справжніми напарниками.
Для нього Адель давно стала не просто службовим собакою. Вона — та, за яку він відповідає, якій довіряє і з якою щодня виконує свою роботу.
А на запитання про те, якою він вважає свою Адель, Владислав відповідає просто: «Вона — найкраща собака, яка в мене була».
